III. Рукопис М:

Лист Терези до Марії від Пресвятого Серця

 

Майже за тринадцять місяців по смерті Терези, 20 жовтня 1898 р., нарешті виходить відома книжка, яка мала познайомити широку публіку з цією кармеліткою. Книжка, згідно з її іменем в Ордені, називалася Сестра Тереза від Дитяти Ісус й Пресвятого Образу. Був у неї й підзаголовок, що виразно вказував на три частини, з яких вона складалася: Історія однієї душі, написананею самою. Листи. Вірші. Отже, Історія однієї душі –  це тільки перша частина, біографічна в буквальному значенні слова. Два автобіографічні рукописи, текст яких був приготований Матір'ю Агнесою й виправлений нею та отцем-норбертанцем Годфруа Мадленом, який коригував книжку, становлять основу перших десяти розділів. В одинадцятому розділі міститься велика частина чудового довгого листа, написаного Терезою у вересні 1896 р. до її сестри Марії від Пресвятого Серця: третій великий рукопис –  Рукопис М(арія), –  що міститься в Історії однієї душі.

Дванадцятий розділ містить багато свідчень кармеліток про Терезу й розповідає про її останні страждання й смерть. У тій першій книжці також подано у додатку текст Принесення себе в жертву Милосердній Любові, який, таким чином, по суті належить до Історії однієї душі. Звичайно, у нинішньому виданні тексти Терези подаємо у їхній повній і автентичній формі.

Стосовно додаткового рукопису, Рукопису М, сестра Марія від Пресвятого Серця, головний свідок на беатифікаційному процесі Терези, скаже: "Під час її останніх реколекцій (1896 р.) я сама попросила її написати для мене те, що називала її малою наукою. Вона так зробила, й ці сторінки додано як третю частину, коли надруковано Історію її життя".

Отже, "додано як третю частину". Звичайно, цей лист є рукописом, тобто текстом, написаним самою Терезою, але це не автобіографічний рукопис, створений з автобіографічною метою. Марія не просила написати цей лист-відповідь про "малу науку" як продовження автобіографічної розповіді, складеної рік тому для Матері Агнеси (Від кінця 1895 р. у житті Терези сталося багато подій, а вона майже не говорить про них. У Рукописі М її мета дидактична: пояснити Марії свою "малу науку"). Лист-відповідь Терези говорить про її "малу науку" (М 1r): Тереза приймає вираз Марії й довіряє їй "таємниці Ісуса" (М 1r).

Додати Рукопис М(арія) до Історії однієї душі після автобіографічної частини було геніальною ідеєю. Тереза широко і з розставленням акцентів представляє в ньому свої духовні переконання. Створений під час останніх реколекцій Святої, Рукопис М(арія) є, якщо можна так висловитися, її духовним заповітом, її теологічним синтезом. Завдяки цьому Рукописові читач Історії однієї душі може бути взятий у довге сходження на вершину, яка нечасто в історії християнської духовності була описана з таким запалом. Читач опиняється перед прекрасною панорамою Милосердної Любові, й останній крок, який на нього чекає, якщо він на це наважиться, –  віддати їй себе до безумства. Це було мрією Терези для всіх і полум'яним благанням у кінці листа до Марії від Пресвятого Серця.