71.  До пані Герен   

 

І. М. Й. Т. 

 

Ісус                   28 грудня [18]88 

 

Дорога тітко, 

Я дуже сумна, бо вчора ввечері не знала, що мої сестри пишуть до тітки, тому й спала як ледащо (Черниці могли відпочивати у вільний час перед утренею)… Сьогодні вранці маю дуже мало часу, до того ж мушу його взяти з Молитвослова (Постулянтки могли бути звільнені з «малих годин» (першої, третьої, шостої, девʼятої)). 

Дорога тітко, хочу першою побажати Вам радісного Нового Року 1889!... 

Коли думаю, дорога тітко, що скоро вже буде девʼять місяців, як ваша донечка перебуває в Кармелю, то не можу в це повірити, мені здається, що ще вчора була з Вами!... Як швидко біжить життя, мені вже 16 років. Ох! Ще трошки, і всі ми зустрінемося в Небі. Мені дуже подобаються ці вірші з псалма: «Бо тисяча літ в очах у тебе, мов день учорашній, що минув» (Пс. 90, 4). Яка швидкість! Ох! Я хочу працювати допоки ще ясніє день життя, бо потім наступить ніч і нічого вже не зможу зробити. Дорога тітонько, молися за свою донечку, щоби вона не надуживала благодатями, якими добрий Бог обдаровує її на родючих нивах Кармелю. 

Я не можу стриматися від сміху, коли читаю свій лист, бо насправді це не новорічне поздоровлення, але, дорога тітонько, з Вами я веду себе як дитина, яка не думає, а дозволяє говорити серцю!... 

Якби Ви знали, дорога тітко, що я буду просити для Вас і для дорогого дядька в новорічний день!... Ні, Ви не знаєте, і я Вам не розповім про це, бо Вам буде нудно – це триватиме дуже довго. 

І мої кузинки (мої дорогі сестрички), як я молитимуся за них!... 

До побачення, дорога тітко, прошу Вас переказати моєму дядькові, як я його люблю. Я повинна би написати йому листа тоді, коли пишу до Вас, дорога тітко, але я дуже дурна, щоб говорити до двох людей одночасно… Прошу мені пробачити, посилаю вам обом найкращий поцілунок від вашого найменшого Веніаміна. 

 

Тереза від Дитяти Ісус 

н. к. п. 

 

Згадала, що ще не подякувала дорогій тітоньці за вінок (з лілей, який прикрашав голову Терези), який вона хоче подарувати мені на облечини. Ох! Якби тітонька знала, як я їй вдячна і яким дорогим серцю її донечки буде цей подарунок!... 

 

72.  До пана Мартена   

 

І. М. Й. Т. 

 

Ісус               30 грудня [18]88 

 

Дорогий Царю, 

Яка радість, що цього року можу послати тобі з Царства Кармелю новорічне поздоровлення. Ніколи твоя Царівна не могла виразити свої почуття з більшою радістю; вона відчуває себе так близько біля свого Царя, так близько, що ніщо не зможе їх розлучити!... 

Земні царі стають щасливими, якщо можуть для своїх дітей знайти шляхетних наречених, і як діти вдячні їм за це!... А з твоєю Царівною все інакше: ти – як батько і як цар – не хотів довірити її нікому іншому, тільки Цареві Неба, самому Ісусові, і з Сироти з Березини я перетворилася у шляхетну Кармелітку. 

І як я повинна любити батька, який захотів подарувати мені таке велике щастя, і як я його люблю!... Якщо би наш римський гід був тут, то він би сказав: «Всечесні отці, покажу вам батька, якого ви ще ніколи не бачили, а коли побачите його, то впадете в екстаз». Чи не правда, дорогий тату, що ти не міг зробити нічого кращого для своєї Царівни? Якщо вона не стане святою, то тільки з власної провини, бо з таким татом як ти має для цього всі засоби!... 

Дорогий тату, день добігає до кінця, мушу тебе залишити, але тільки для того, щоб знайти тебе знову біля Ісуса – там твоє місце. 

Незабаром для нас заясніє день без тіней, тоді наші розмови ніколи не закінчаться!... 

Щасливого Нового Року, дорогий Царю, дякую за все, що ти нам подарував цього тижня… і впродовж УСЬОГО року…! 

Нехай Ісус благословить тебе, нехай винагородить тебе, як обіцяв, сторицею у цьому житті й ПРЕКРАСНИМ Небом у наступному. Це побажання твоєї Царівни, яка любить тебе так, як жодна царівна ніколи не любила свого царя. 

 

Тереза від Дитяти Ісус 

н. к. п. 

 

73.  До пані Герен   

 

І. М. Й. Т. 

 

Ісус         2 січня 1889 (день народження Терези) 

 

Дорога тітко, 

Ваша донечка переповнена радістю!... Як Ви добрі для неї, це насправді забагато… Як Вам віддячити?... Але чи мама не вміє читати в серці своєї донечки? Тому я не хвилююся, впевнена, що Ви здогадуєтесь, як я Вам вдячна. 

ЛІЛІЇ (річниця народження Терези) чарівні, виглядають так, ніби їх щойно зрізали! Які добрі мої сестрички, що захотіли їх мені подарувати. Я дуже радітиму, згадуючи в дню облечин, що саме вони прикрасили мене на зустріч з моїм божественним Обручником. Ці квіти говоритимуть від їхнього імені з Ісусом, який, я впевнена, обдарує їх і також Вас, дорога тітко, своїми благодатями. 

Якби Ви знали, як я раділа, що могла подарувати нашій Матері великий кусок яблучного цукру (Мати Марія від св. Гонзаги часто хворіла бронхітом)! Впізнаю дорогу тітоньку, яка завжди шукає те, що справить найбільшу радість її донечці. Я раділа так само, коли побачила чудовий пакунок з солодощами; у столовій, коли наша мати сказала в присутності всієї спільноти, що це Ваш подарунок з нагоди моїх 16 уродин, я відчула гордість. 

Дякую, дорога тітко, якби Ви знали, як я Вас ціню! Під час облечин я молитимусь за Вас і за дорогого дядька, якому дякую від душі, бо знаю, що подарунки, які я отримала ввечері, також і від нього. 

Наша дорога Мати вважає, як і вся спільнота, що вінок дуже красивий. Ніколи ще квіти мені так не подобались, лілії такі чисті. Я хотіла би, щоб і моя душа була ними прикрашена, коли піду на зустріч з Ісусом, бо недостатньо мати їх у волоссі, Ісус завжди дивиться тільки на серце!... 

 

Сестра Тереза від Дитяти Ісус 

н. к. п. 

 

74.  До сестри Агнеси від Ісуса   

 

6 січня 1889 

 

І. М. Й. Т. 

 

Дороге Ісусове ягня, дякую!... Якби ти знала, як мене втішило твоє слівце!... 

Проси Ісуса, щоб я була великодушною під час реколекцій (реколекції перед облечинами), Він мене РАНИТЬ уколами шпильки, бідний маленький мʼячик вже не може витримати, він продірявлений з усіх боків, маленькі дірки болять більше, ніж якби я мала одну велику діру!... Біля Ісуса нічого не відчуваю, сухість!… Сонливість!... Але принаймні це мовчання!... Мовчання корисне для душі… Але створіння, ох! Створіння!... Маленький мʼячик тремтить біля них!... Зрозумій іграшку Ісуса!... Коли солодкий товариш власноручно проколює свій мʼячик, то страждання солодке, бо його рука солодка!... Але створіння!... Ті, що мене оточують, насправді дуже добрі, але є щось, чого я не знаю, що мене відштовхує!... Я не можу тобі пояснити, зрозумій мою душу. Але я ДУЖЕ щаслива, що можу страждати так, як того хоче Ісус. Якщо Він не проколює свій маленький мʼячик власноручно, то, без сумніву, керує рукою (сестра від св. Вікентія а Паоло), яка проколює!... Якщо Ісус хоче спати, то навіщо я би заважала Йому? Я дуже щаслива, що Він не звертає на мене увагу, у такий спосіб показує, що я не чужа, запевняю тебе, що не чинить жодних зусиль, щоб розпочати розмову!... 

Якби ти знала, як я хочу бути безпристрасною щодо земних речей, мені не потрібна створена краса. Якби я ними володіла, то була би нещасною, моє серце було би порожнім!... Неймовірно, яким великим мені здається моє серце, коли розмірковую про земні скарби, бо всі разом вони його не заповнять, але яким маленьким воно мені здається, коли дивлюся на Ісуса!... Я так прагну Його любити!... Любити так, як ніхто ще не любив!... Моє єдине бажання – завжди виконувати волю Ісуса! Витирати Йому сльози через грішників… Ох! Не ХОЧУ, щоб Ісус був засмученим у день моїх заручин, я хотіла би навернути всіх грішників на землі та спасти всі душі в чистилищі (це саме бажання виразить наступного року на відкритці з нагоди своїх обітів, 8 вересня 1890)!... 

Ісусове ягня буде сміятися, коли почує про таке бажання піщинки!... Знаю, що це безумство, але все-таки хотіла би, щоб так сталося, і щоб Ісус не пролив більше жодної сльозини.

Молися, щоб піщинка стала АТОМОМ, видимим тільки для Ісуса!...

 

Тереза від Дитяти Ісус 

н. к. п. 

 

75.   До сестри Марії від Пресвятого Серця   

 

6 або   7 січня   1889 

 

І. М. Й. Т. 

 

Ісус 

 

Дорогий Ісусовий Леве (так сестру Марію називав о. Пішон), ягнятко має нагальну потребу позичити в тебе трошки сили й відваги; тої відваги, яка допомагає Левові долати всі труднощі!... Нещасне ягнятко не може сказати Ісусові нічого, окрім того Ісус взагалі з ним не розмовляє. Молися за ягнятко, щоб його реколекції все-таки були любі серцю того, Хто ОДИН вміє читати в глибинах людської душі!... 

Навіщо шукати щастя на землі? Признаюся тобі, що моє серце гаряче цього прагне, але воно розуміє, це бідне серце, що жодне створіння не втамовує спрагу, навпаки, чим більше пʼє з цього завороженого джерела, тим більшу спрагу відчуває ( Натяк на її привʼязання до матері Марії від св. Гонзаги (пор. Г 22r)  )!... Знаю інше джерело, яке також не втамовує спрагу, але спрага вже не непокоїть, навпаки, вона така солодка, що приносить задоволення. Цим джерелом є страждання, відоме тільки Ісусові!... 

Дорогий Леве, хочу багато про що тобі розповісти, але не маю часу, читай в серці СВОЄЇ сестрички, бо ти добре вмієш це робити!... 

 

Тереза від Дитяти Ісус 

н. к. п. 

 

76.  До сестри Агнеси від Ісуса   

 

7 січня 1889 

 

І. М. Й. Т. 

 

Ісус 

 

Сьогодні вранці сестра від св. Вінкентія де Паоло вчинити мені велику прикрість, я відійшла з важким серцем (Коли Тереза приміряла сандалі з грубого полотна з шнурковими підошвами, сестра від св. Вінкентія де Паоло насміхалася над нею)… 

Що в тобі так притягує мою душу! Ти не можеш собі уявити, як я страждаю від того, що не можу з тобою розмовляти (В часи Терези постулянтки виконували перед облечинами трьохденні реколекції. Щоденно розмовляли з настоятелькою або вчителькою новіціяту на духовні теми. Настоятелька, Марія від св. Гонзаги, дозволила Терезі письмово виражати свої думки й почуття своїм рідним сестрам-кармеліткам – під час реколекцій перед облечинами і перед урочистими обітами. Такий дозвіл був винятком з правил. Тереза користувалася ним, але не просила, щоб його продовжили). 

Чи ти хоч трошки розумієш Ісуса?... Я тобі вже говорила, що діти не знають, чого хочуть, Ісус так поводиться зі своїм м’ячиком (Пор.  A67v – 68r). Безсумнівно, Він вирішив, що дата 9 була дуже вимовною (Три невидані листи (єпископа Гугоніна і два о. Делатроета) не залишають жодних сумнівів, що Тереза була допущена до облечин після шестимісячного постуляту, тобто в жовтні 1888. Тільки через стан здоров’я її батька, якого вона хотіла бачити на облечинах, дату перенесли. 9 січня здавалося Терезі делікатною нагородою за болісне запізнення. 9 січня нагадувало про 9 квітня – день вступу до Кармелю. У 1888 цього дня було Благовіщення, яке перенесли на наступний день після Білого Тижня, бо 25 березня випадало в Великий Тиждень. Ці дев’ять місяців очікування Тереза поєднувала з перебуванням Ісуса в лоні Пресвятої Діви Марії – від Благовіщення до Різдва. Оскільки єпископ Гугонін був зайнятий 9 січня, то церемонію перенесли на 10), а Він не хотів, щоб вона мала щось захоплююче!... Я добре знаю, чому. Бо тільки Він є захоплюючим в усій СИЛІ цього слова, і хоче показати своєму м’ячику, що той помилиться, якщо шукатиме в іншому місці відблиск краси, яку вважатиме самою красою!... 

Яким добрим для мене є Той, Хто невдовзі буде моїм Нареченим, Він любить мене божественно, тому й не дозволяє, щоб я прив’язалася до ЧОГОСЬ створеного! Він добре знає, що якщо дасть мені хоча би відблиск ЩАСТЯ, то я прив’яжуся до нього всією своєю енергією, всією силою серця; і тому не дає мені цього відблиску. Йому подобається залишати мене в темряві й не давати звабливого світла, яке не є Ним!... Оскільки я не можу знайти жодного створіння, яке би мене задовольнило, то хочу віддати Ісусові все, створінню не хочу віддати навіть крихту любові. Аби тільки Ісус завжди усвідомлював мене, що лише Він є досконалим щастям, навіть тоді здається відсутнім!... 

Сьогодні, ще більше, ніж вчора, якщо це можливо, я була позбавлена найменшої втіхи; дякую Ісусові, якщо Він вважає, що це добре для моєї душі. Можливо, якщо би Він мене втішив, то я би затрималась на цій втісі, а Він хоче, щоб усе віддала Йому!... Так, все віддам Йому, все, навіть тоді, коли вважатиму, що вже нічого не маю, тоді, як і цього вечора, віддам Йому це «нічого»!... 

Хоча Ісус не дає мені жодної втіхи, але дає такий великий мир, що мені дуже добре!... 

А лист отця (о. Пішона)? Має в собі щось неземне, моє серце знаходить у ньому багато красивих речей, але щастя?... Ох! Ні, щастя не дає… щастя, воно тільки в стражданні, й в стражданні, позбавленому найменшої втіхи!... 

Сестричко, моя справжня Мамо, що думатимеш про свою донечку? Ох! Нікому більше не наважуся повірити свої думки, найінтимніші думки своєї душі!... ПРОШУ тебе, порви цей лист, коли прочитаєш його. 

Молися, щоб твоя сестричка не відмовила Ісусові навіть у найменшій частці свого серця. 

 

Тереза від Дитяти Ісус 

 

 

77. До пана Мартена

(Це останній лист до пана Мартена, коли він ще був у Буїсонне. Інші не збереглися

 

І. М. Й. Т. 

 

Ісус      8 січня 1889 

 

Незрівнянний Царю, 

Якби ти знав, як мене торкнула твоя доброта!... Гарбуз (Це був овоч-несподіванка. Коли запалювали гніт, який виходив з гарбуза, він лопав і розкидав цукерки)!... Шампанське. Ох! Я мала велике бажання плакати, якщо би не стримала себе; але я себе стримала і дуже тішилася чудовим святом четверга.

Зазвичай шлюб Царівни святкують дуже урочисто, і тому немає сумнівів, що Царівна Франції та Наварри матиме штучні вогні… За все платить Цар, і він знає, як зробити радість своїй Царівні, маленька білява бешкетниця (так пан Мартен жартівливо називав Терезу) повинна тільки дякувати!...  

Якщо у четвер на землі буде красиве свято, то гадаю, що в Небі буде ще красивіше: ангели в захопленні споглядатимуть батька, так милого Богові, а Ісус приготує корону, яку додасть до тих, якими мій Цар вже володіє. 

Ні, земні свята не можуть бути такими чудовими, як небесні, проте мені здається, що неможливо знайти більш небесне свято від того, до якого готуємося. Але я не заслужила такої великої благодаті, тільки добрий Бог зволив прийняти заслуги мого дорогого батька, тому Він проявляє до мене таку милість. 

Я зараз проходжу реколекції, а під час реколекцій заборонено писати листи, але наша Мати дозволила написати кілька слів подяки, бо ти такий добрий для своєї Царівни. І ще: безсумнівно, що листи не можна писати, щоб не порушити реколекційне мовчання, але чи можна порушити мовчання, пишучи до святого?... 

До четверга, дорогий Царю, твоя Царівна обнімає тебе всім серцем і очікує на ту хвилину, коли зможе тебе обійняти насправді (У ті часи новички виходили поза клявзуру для церемонії облечин, тоді могли привітатися з рідними). 

 

Царівна Франції і Наварри 

Тереза від Дитяти Ісус 

н. к. п. 

 

78.  До сестри Агнеси від Ісуса   

 

8 січня 1889 

 

І. М. Й. Т. 

 

Ісус 

 

Я не бачила ягня весь день, але знаю, що в нього болить голова, і через це ягнятко страждає, бо боїться, що Ісус причепить йому крила!... Які захоплюючі рядки (Які їй написала с. Агнеса)!... Це щось неземне, це відчуття Батьківщини!... Ягня помиляється, думаючи, що Ісусова іграшка не перебуває в темряві, вона в неї занурена. Можливо, ягнятко погодиться, що ця темрява світиться, проте є темрявою… Єдина втіха іграшки – сила і великий спокій, окрім того вона надіється, що є такою, якою Ісус хоче її бачити; це її радість, інакше все було би сумним… 

В нашої Матері мені постійно заважають (Перешкоджали черниці, які приходили до настоятельки тоді, коли Тереза мала з нею духовну реколекційну розмову), і навіть тоді, коли є можливість, я не можу розказати їй про те, що діється в моїй душі, виходжу сумна, як і прийшла сумна!... 

Вірю, що під час цих реколекцій Ісус хоче відірвати мене від усього, що не є Ним… 

Якби ти знала, яка велика моя радість від того, що не маю ніякої радості, – а це подобається Ісусові!... Це витончена радіть (але не відчутна). 

Дороге ягня, ще тільки один день – і буду обручницею Ісуса!... 

Не вмирай так швидко, почекай, аж поки ягнятко отримає крила, щоб слідувати за тобою… 

 

Тереза від Дитяти Ісус, маленька Ісусова забавка! 

н. к. п. 

 

Прошу тебе передати мені: 1° своє китайське чорнило і золоте; 2° сказати мені, чи пісні св. Агнеси пасуватимуть на образках на честь моїх облечин; 3° прочинити двері о 6, якщо будеш поблизу, якщо цього не зробиш, то я сама пробуджуся. Якщо все це тобі важко зробити, то не давай мені нічого, можу обійтися без цього. 

 

 

79.  До сестри Марії від Пресвятого Серця   

 

8 січня  1889 

 

І. М. Й. Т. 

 

Ісус 

 

Дорогий леве, твої кілька слів наповнили серце твоєї донечки ВЕЛИКОЮ РАДІСТЮ!... Дякую… Яка ти добра!... Ох! Якби я хотіла бути такою, як ти. Але Ісусова іграшка є уособленням слабкості; якщо Ісус її не носить або не кидає, то вона безвладна, стоїть на місці!... 

Ще тільки один день – і буду обручницею Ісуса, яка ж це благодать!... Як Йому віддячитися, щоб стати хоч трошки гідною такої ласки?... 

Ох! Батьківщина… батьківщина (Ремінесценція діалогу, який часто звучав в родині Мартен)… Як я прагну Неба, де Ісуса любитимемо без обмежень!... 

Але, щоб туди потрапити, потрібно страждати й плакати… Добре! Так, хочу страждати так, як цього хоче Ісус, дозволити Йому робити з м’ячиком усе, що захоче. 

 

Тереза від Дитяти Ісус 

н. к. п. 

 

  

80. До сестри Марти від Ісуса 

(Подруга Терези в новіціяті) 

 

10 січня 1889 

 

Моїй дорогій сестрі на пам’ятку (Написано на зворотній стороні образка Дитяти Ісуса в яселках) моїх облечин. 

Молися до Ісуса, щоб я стала великою святою, я молитимуся про цю благодать для моєї дорогої подруги! 

 

Сестра Тереза від Дитяти Ісус 

і Пресвятого Обличчя 

н. к. п. 

 

(Сестра Марта мала облечини 2 травня 1889. 

Перший раз Тереза вживає «від Пресвятого Обличчя». Отримала на це дозвіл з огляду на болючий досвід страждань батька, які поєднала із Страстями Ісуса).