41. До каноніка Делатроета   

 

13-30 січня 1888 

 

Всечесний Отче, 

Дуже дякую Вам за гарний образок, який Ви мені передали через сестру Агнесу, збережу його як першу пам’ятку, яка завжди буде мені дорогою. 

Прошу Вас, Всечесний Отче, благословити на віддалі свою найменшу дитину; в даний момент вона працює, щоб приготувати свою душу для життя в Кармелю. Знаю, що покликання в юному віці – дуже велика благодать, але я не буду невдячною, і надіюсь, що добрий Бог дасть мені засоби бути Йому вірним так, як я цього прагну всім серцем. 

Смиренно прошу Вас, Всечесний Отче, не забути молитись. 

за свою маленьку дитину 

 

(PS) Тут кілька слів від отця Ревероні, які я просила Селіну передати вам.

 

  

42. До сестри Марії від Пресвятого Серця 

 

Вівторок, 21 лютого [18]88 

 

Дорога хресна Мамо, 

Я не забула, що завтра день твоїх уродин, думаю про це вже довший час. Я була би дуже щасливою, якщо могла би тебе побачити і поздоровити з двадцятивосьмиріччям, але тепер Великий Піст, мусимо чимось жертвувати. 

Дорога Марійко, у Попільну Середу тато зробив мені подарунок; не відгадаєш який, навіть якщо будеш відгадувати сто чи тисячу разів. Дорога Марійко, уяви собі, що тато приніс у мішку маленьке гарне і кучеряве ягня. Добрий тато дав мені це маленьке ягня і сказав, що хотів мене втішити перед вступом до Кармелю. Всі були щасливі, особливо Селіна раділа цим маленьким одноденним ягнятком. Що мене порушило найбільше, це доброта тата; окрім того ягня є символом, нагадало мені про Поліну…. 

До цього часу все йшло чудово, але все має кінець. Ми вже будували повітряні замки щодо ягняти, очікуючи, що за два чи три дні побачимо, як буде скакати довкола нас. На жаль, маленька гарна тваринка померла після обіду, було дуже холодно на возі, на якому вона народилася; бідна тваринка, важко народилася в стражданнях і померла. 

Маленьке ягня було таким милим, мало такий невинний вигляд, що Селіна намалювала його на клаптику полотна, потім тато викопав яму, в яку ми положили ягнятко, яке ніби спало; я не хотіла засипати його землею, ми накидали снігу і так все скінчилося… 

Ти не повіриш, дорога хресна Мамо, скільки в мені думок викликала смерть цієї маленької тваринки. Так! На землі не можна прив’язуватись ні до чого, навіть до найневинніших речей, бо їх нам бракуватиме навіть тоді, коли найменше про них думаємо. Тільки вічне може нас задовольнити. 

Дорога Марійко, бачу, що весь час говорила тобі про ягня, а тепер Леонія (Леонія повернулася до дому після невдалої спроби чернечого життя у візиток в Куен (6 січня)) хоче, щоб я залишила їй закінчення листа. 

До побачення, дорога хресна Мамо. Твоя маленька донечка любить тебе більше, ніж можеш собі уявити. 

 

Терезита 

 

Завтра я пожертвую Причастям для моєї дорогої хресної Мами… Обніми від мене мою дорогу Маму (мати Марія від св. Гонзаги) і Поліну, скажи їй, що в мене все добре. 

Я багато молилася за пана Вервілля (брат матері Марії від св. Гонзаги). 

  

 

43B. До сестри Агнеси від Ісуса (Остання редакція. Рукопис(43A) містив слова: Вірю, що добрий Бог посилає мені цей досвід, аби я нічого не прагнула, навіть того, що здається мені найкращим…) 

 

18 (?) березня 1888 

 

Дорога Поліно, 

Я хотіла відразу тобі написати, щоб подякувати за лист, але це було неможливо, тому я мусила чекати до сьогоднішнього дня. 

О Поліно, це правда, що до кожного келиха повинна бути додана крапля жовчі, але я переконуюсь, що випробування дуже допомагають нам відірватися від землі; спонукають дивитися вгору. Тут, внизу, немає нічого, що би нас задовольнило, трошки спокою можна смакувати лише для того, щоб бути готовим виконати волю доброго Бога. 

Мій маленький човник долає багато труднощів, щоб дістатися до берега, я помітила берег вже давно, але він так далеко; але моїм маленьким човником керує Ісус, і тому я впевнена, що одного дня, коли Він захоче, то дозволить човникові щасливо пристати до берега. О Поліно, коли Ісус висадить мене на благословенному березі Кармелю, я хочу віддатися Йому повністю, я хочу жити тільки для Нього. О ні, я ніколи не злякаюся цих ударів, бо посеред найгіркіших страждань завжди відчуваю, що б’є його солодка рука, я це добре відчувала в Римі – в хвилині, коли відчула, що земля втікає мені з-під ніг. 

Прагну тільки одного, коли буду в Кармелі, – завжди страждати ради Ісуса. Життя біжить так швидко, що насправді краще мати найкращу корону і трошки терпіння, ніж звичайну корону без терпіння. І потім, коли думаю, що за одне терпіння, пережите з радістю, у вічності будемо краще любити доброго Бога! До того ж, терпінням можемо спасати душі. Ах! Поліно, якщо в момент смерті я могла би віддати Ісусові хоч одну душу, якою щасливою я би була! Це була би душа, витягнута з пекельного вогню, і яка би прославляла Бога вічно. 

Дорога сестричко, бачу, що я ще нічого не сказала тобі про твій лист, який мене так втішив. О Поліно, я дуже щаслива, що добрий Бог дав мені таку сестру як ти; надіюся, що молишся за свою бідну донечку, щоб вона була гідною благодатей, які Ісус хоче їй уділити; вона дуже потребує твоєї допомоги, бо вона тільки ТРОШКИ є тим, ким хотіла би бути. 

Скажи моїй дорогій хресній мамі, що часто про неї думаю, ми хотіли би знати, коли вона складе вічні обіти (с. Марія від Пресвятого Серця склала вічні обіти 22 травня). 

Селіна обнімає тебе, в цієї бідної сестрички болить нога, думаю, що вона не зможе піти на Вечірню. В дядька майже всі хворі; дійсно, життя не веселе, дуже важко до нього прив’язатись. 

До побачення, дорога Поліно, моя Повірнице. До понеділка Пасхи (наступний візит у Кармель), а особливо до 9 квітня (коли Тереза має вступити в Кармель)… Обніми від мене мою ДОРОГУ Маму (мати Марія від св. Гонзаги). 

 

 

44. До о. Гугоніна, єпископа Бає і Лізьє 

 

27 березня 1888 

 

Ваш Преосвященство, 

Дозволяю собі просити про благословення напередодні вступу до Кармелю. Не забуваю, що я Ваша маленька донечка і що завдячую Вашій батьківській доброті. Тепер Ваша маленька (незакінчена копія

 

 

45. До сестри Агнеси від Ісуса 

 

Вівторок, 27 березня [18]88 

 

Дорога сестричко, 

Я написала до о. Єпископа лист, який ти уклала, дуже тобі дякую. Який чудовий твій образок (с. Агнеса намалювала образок, який Тереза вклала в лист), щось чудове. 

Висилаю тобі поспішно кілька слів – щоб знати, чи ти хочеш, щоб я сказала родині дядька, що ти намалювала образок, а я написала лист. Якщо пізніше довідаються, то будуть незадоволені, тому хочу спитати в тебе. Я їм також скажу, що назначено на 9 число. Ми йдемо до дядька в четвер, тому я хотіла би, щоб ти залишила маленьку записку, яку тато візьме завтра вранці. 

О Поліно! Я завжди хочу бути МАЛЕНЬКИМ зерном піску… яку радість мені приніс твій лист! Якби ти знала, як він торкнув глибини мого серця. 

Я хотіла би розповісти тобі багато про маленьку піщинку, але не маю часу… (Хочу бути святою…) 

Колись я читала слова, які мені дуже сподобались, не пам’ятаю святого, який їх сказав; ось вони: «Я не досконалий, але хочу ним стати». 

Скільки різноманітних слів! Пробач мені, дорога сестричко, я дуже поспішаю. 

До 9 квітня! 

Терезита 

 

46. До пана Мартена   

 

І. М. Й. Т. 

 

(Початкові букви: Ісус, Марія, Йосип, Тереза Авільська, якими, згідно з чернечим звичаєм, свята розпочинала свої листи

Неділя, 29 квітня [18]88 

 

Дорогий тату (перший лист з Кармелю), 

Який ти гарний для своєї маленької Царівни, не проходить майже жодного дня, щоб вона не отримала якийсь подарунок від свого Царя.

Дякую тобі за все, мій добрий татку. Якби ти знав, як маленька Сирітка з Березини (так батько часом називав Терезу) любить тебе! Але ні, ти будеш знати це тільки в Небі. Там побачимо красиві Estatues (statue – статуя) на красивих Cornichons, тоді ми насправді зможемо ввійти в Extasaison (extase – екстаз) (пародія на римських гідів. А 61r: Господь напевно оберігав нас, адже паломники зовсім не помітили нашого подвигу, оскільки були осторонь від нас і, без сумніву, оглядали прекрасні аркади, біля яких гід звертав їхню увагу на "встановленних на них малих КОРНІШОНІВ і ХТИВЦІВ", тому ані вони, ані "добродії священики" не знали, яка радість переповнює наші серця....... Замість "карнізи" й "купідони". Тереза з гумором пригадує тут помилки, які робив у французькій мові гід. [Прим, перекладача: cornichon корнішон, дурень, замість corniche карниз; cupide хтивий, замість cupidon купідон]”. Історія однієї душі. Кайрос 2010), і потім якого гіда ми будемо мати для споглядання чудес Неба!... Думаю, що на німбах багатьох святих буде візантійський хрест. Вже не побачимо саркофагів, бо в Небі немає могил.

Дорогий татку, бачу, що час минає, мушу тебе залишити, але спочатку обнімаю тебе здалека всім своїм серцем. 

Твоя справжня маленька перлина (пан Мартен часто так називав Поліну) міцно тебе обнімає! О тату, якби ти знав, яка цінна твоя маленька перлина… 

Блискучий діамант, Циганочка (так пан Мартен називав Марію) також обнімає тебе від усього серця. 

До побачення і дякую, мій татку, 

твоя маленька Царівна нарешті витягнута з-під возу (мати Агнеса зауважила, що це означає: Таким чином забезпечена від небезпек світу). 

 

Тереза від Дитяти Ісус 

  

47. До Селіни  

 

8 травня 1888 

 

Посилаю тобі, моя маленька Селіно, два маленькі обруси для машинного шиття. Знаю, що ти дуже зайнята, але не відмовиш цієї послуги своїй маленькій Терезі. Гадаю, що добре буде зробити два ряди, обвідка одного обруса дуже маленька, мусиш дуже обережно від’єднати другий ряд. Я хотіла би мати їх найпізніше завтра після обіду, бо в четвер Вознесіння. 

Чи ти пам’ятаєш, що сьогодні четверта річниця мого Першого Причастя?... Скільки благодатей з того часу я отримала від доброго Бога! 

Дорога Селіно, бувають хвилини, коли я питаю себе, чи це дійсно правда, що я в Кармелю; часом я не можу в це повірити. Насправді, що я зробила для доброго Бога, що переповнює мене своїми благодатями? 

Завтра буде вже місяць з дня нашої розлуки, а мені здається, що ми не розлучалися, хіба має значення, де ми перебуваємо?... Якщо би нас розлучив океан, то все одно будемо разом, бо маємо ті самі бажання і наші серця б’ються разом… Впевнена, що ти мене розумієш. (Зрештою, яка різниця, чи життя є веселим, чи сумним, все одно ми дійдемо до границі нашої земної мандрівки). День, прожитий без страждання, втрачений для кармелітки; це стосується також і тебе, бо маєш серце кармелітки. 

Обніми від мене Леонію. 

 

Твоя маленька Тереза від Дитяти Ісус 

 

 

48. До пана Мартена  

 

8 травня 1888 

 

Дорогий тату, 

Я так зраділа твоїм красивим маленьким свічечкам, що не можу втриматись, щоб не подякувати тобі.

Посланець Ісуса (пан Мартен) дуже добрий, послав своїй маленькій Царівні засоби для доброго освітлення (статуї Дитяти Ісус). 

Царівна постійно думає про свого Царя, окрім того, посланець доброго Ісуса так часто приносить послання, що про нього неможливо забути.

Дорогий тату, я часто думаю, що ти себе знищиш, але тебе здивує, коли скажу, що я цим не дуже переймаюсь. Маєш стільки можливостей позбутися зажури… навіть голод тебе не злякає. Пам’ятаєш, як ти мені сказав: Під час голоду будемо їсти це або інше; або: Зробимо це, коли будемо винищені”. При такій поставі тебе ніщо не злякає.

Дякую тобі за рибу, мій дорогий татку. Дякую, дякую, ти нам даруєш стільки речей, що я змушена подякувати тобі за все в загальному, хоча кожна річ радує по-своєму. 

До побачення, мій дорогий Царю. Твій Діамант і твоя Перлина дякують тобі так само, як і твоя Царівна 

 

Тереза від Дитяти Ісус 

 

 

49. До сестри Марії від Пресвятого Серця (Листи Терези до сестер-кармеліток, після вступу до Кармелю,   це, найчастіше, маленькі листки паперу, написані поспішно, не турбуючись про стиль, на огризках паперу, на використаних конвертах, написані дрібним шрифтом) 

 

12-20 травня 1888 

 

Затвор Серця Ісуса дуже втішив його маленьку доню, читав у її серці!... Отож, Ісус промовляє під час реколекцій (с. Марія від Пресвятого Серця робила реколекції перед урочистими обітами)? Аромат твоєї короткої записки і урочистий спосіб, у який мені її дали (Запискас. Марії від Пресвятого Серця була підписана:Мала єремітка, якій Ісус тихенько щось прошепотів”.Записка була разом з фіалкою), так на мене подіяв, що не можу стриматись і не відповісти цього вечора, дзвоник ось-ось задзвонить, вже дзво (Вірна чернечим правилам, Тереза припиняє писати на перший звук дзвоника, не докінчивши слова. Не подумала, щоб пізніше дописати)… 

Я перервала своє маленьке слово саме тоді, коли хотіла так багато сказати… 

Життя наповнене зреченнями, це правда! Але яке ж це щастя! Чи не буде краще, коли наше життя, яке є ніччю, проведеною в поганій корчмі, буде прожите в найгіршому готелі, ніж у напівпоганому… 

Проси, щоб твоя донечка завжди залишалась маленькою піщинкою, прихованою від усіх, щоб її бачив тільки Ісус; щоб вона ставала щораз меншою, поки не стане нічим… 

Пробач мені за весь біль, який я тобі спричинила, якби ти знала, як я жалію, що сказала тобі, що дуже часто мене кличеш (с. Марія від Пресвятого Серця отримала доручення навчити Терезу всім звичаям Кармелю). Ох! Після твоєї професії вже ніколи не спричиню тобі болю… До побачення!... Пробач мені… 

Молися за СВОЮ донечку. 

Я акуратно засушила твою фіалку. 

 

 

50. До Марії Герен  

 

13 травня 1888 

Неділя, травень [18]88 

 

Дорога сестричко, 

Якщо маєш хворобу Потта (натяк на жартівливе зауваження Марії Герен, які ніби хворіла хворобою Потта) на кінці язика, то напевно не маєш її в умі й на кінчиках пальців. Який чудовий лист!... 

Якщо ти хотіла розсмішити мене, то не треба було на це витрачати час, маленька жартівнице. Тебе знову болить нога, злючко, це насправді незвичайно, бо твої ніжки такі маленькі, що на біль немає місця. 

На щастя, скоро буде П’ятидесятниця, і Святий Дух доповнить те, що забув учинити в день твого Миропомазання. Він дав тобі всі свої дари, але, на жаль, забув про один, який був би для тебе дуже корисним. Догадуєшся, який?... 

Під час реколекцій (щорічні реколекції від Вознесіння до П’ятидесятниці) я буду наполегливо молитися, щоб у день П’ятидесятниці ти стала сильною, як малий Самсон. Якщо тебе ще болить нога, то піклуйся своїм Люлю. 

Цієї ночі мені снилася Жанна; неймовірно, як часто вона мені сниться в Кармелі. Сильно обніми її від її малої Терези. 

Яка гарна погода! Світить сонце, воно набагато яскравіше від сонця на твоєму листі, яке зовсім не освітлювало землю, якби сьогодні сонце було таким самим, то я мусила би взяти твою лампу (Марія Герен подарувала Терезі нафтову лампу. Механізм поламався, Тереза до кінця життя підтягувала гніт шпилькою). 

Я дуже рада, що про лампу написала на цій сторінці; але мушу зробити тобі прикрість і на зворотній стороні написати: До побачення. 

Надіюся, що до скорого, моя дорога сестричко, обніми від мене мого дорогого дядька, скажи йому, що ми не забуваємо про його поради. Тисяча поцілунків моїй дорогій тітці. 

(Треба, щоб твоя сила була не в твоєму волоссі (натяк на Самсона), а в твоїй нозі). 

Дорога жартівнице, обнімаю тебе всім серцем. 

 

Твоя сестричка, 

Тереза від Дитяти Ісус 

н.к.п. (негідна кармелітська постулантка

 

Наша старша сестра (с. Марія від Пресвятого Серця) робить реколекції перед урочистими обітами. Лице постійно закрите білим вельоном, подібна до ангела. Вона буде молитися за свою Марійку.