213. До отця Белльєра  

 

І. М. Й. Т. 

 

Кармель в Лізьє 

26 грудня 1896 

Ісус 

 

Преподобний Отче, 

Я хотіла би відповісти Вам раніше, але правила Кармелю забороняють писати й отримувати листи під час Адвенту; проте наша Преподобна Мати дозволила мені, як виняток, прочитати Ваш лист, розуміючи, що Ви потребуєте особливої молитовної підтримки. 

Обіцяю Вам, Отче, що зроблю все, що в моїх силах, щоб випросити для Вас потрібні благодаті; без сумніву, що Ви отримаєте ці благодаті, бо Господь не вимагає від нас жертв понад наші сили (О. Белльєр написав до Терези 28 листопада 1896: "Господь посилає мені важке випробування – так, як робить це з тими, яких любить, а я дуже слабкий. – За кілька днів мене пошлють до семінарії Африканських Місій – Моє бажання нарешті здійсниться – але мушу сильно боротися – мушу скинути пута великий і дорогих почуттів – призвичаєння до добробуту – все минуле, усміхнене і щасливе, яке й далі мене притягує – Потребую сили, моя дорога Сестро"). Правда, що часом божественний Спаситель дає нам відчути всю гіркоту келиха, який подає нашій душі. Коли Він вимагає від нас віддати все, що для нас найдорожче в цьому світі, то без особливої благодаті неможливо не волати так, як Він волав у саду агонії: "Отче мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене. Однак не як я бажаю, лише – як ти" (Мт.26, 39; Мк. 14, 36; Лк. 22, 42). 

Як потішає думка, що Ісус, Сильний Бог (Пор. Іс. 9, 5 – вірш, який часто повторюється в літургії Різдва), пізнав нашу слабкість, що і Він тремтів перед келихом гіркоти, з якого перед тим так гаряче прагнув пити (Пор. Лк. 22, 15)… 

Отче, Ваша частка насправді чудова, скоро Наш Господь вибрав її для Себе і першим пригубив келих, який Вам тепер пропонує. 

Один святий сказав: "Найбільша честь, яку Бог може зробити душі, це не дати їй багато, а вимагати від неї багато" (о. Пішон (лист 172)). Отож Ісус надає Вам привілеї. Він хоче, щоб Ви вже розпочали свою місію і рятували душі своїм стражданням. Чи ж Він відкупив світ не через страждання і смерть?... Знаю, що Ви бажаєте блаженства мучеництва за божественного Вчителя, але мучеництво серця не менш плідне від пролитої крові, а Ви вже його досвідчуєте; і тому я маю слушність, коли говорю, що Ваша частка чудова, бо гідна Христового апостола. 

Отче, Ви прийшли шукати підтримку в тої, яку Ісус дав Вам за сестру, і тому маєте право на це. Оскільки наша Преподобна Мати дозволила мені листуватися з Вами, то я хотіла би виконувати цю солодку місію, яка мені доручена, і я відчуваю, що найпевніший спосіб дійти до своєї мети – молитися і страждати… 

Працюймо разом для спасіння душ, маємо лише один день життя для того, щоб їх рятувати і проявити перед Ісусом свою любов. Наступний день буде вічністю, і тоді Ісус віддячить Вам сторицею за солодкі й слушні радості, які Ви Йому віддали. Він знає ціну Вашої посвяти, знає, що страждання близьких Вам людей збільшують Ваші страждання, але Він також прийняв це мучеництво; ради нашого спасіння Він покинув свою Маму, бачив Непорочну Діву під хрестом, з серцем, пробитим мечем болю (пор. Лк. 2, 35). І тому я надіюся, що наш Божественний Спаситель потішить Вашу добру маму і настійливо прошу Його про це. Ах! Якби божественний Учитель дозволив тим, яких Ви покинули ради Його любові, побачити славу, яку Він Вам приготував, то багато душ, які супроводжуватимуть Вас до Неба, вже би могли отримати нагороду за те, що Ви їх покинули. 

Наша Мати все ще хворіє, але останні кілька днів почуває себе краще; надіюся, що Божественне Дитя Ісус відновить її сили, які вона зможе використовувати для Його слави. Наша Преподобна Мати посилає Вам образок св. Франциска з Ассізі, який навчить Вас радіти серед життєвих випробувань і битв. 

Надіюся, Отче, що й далі молитиметеся за мене, бо я не ангел, як це може Вам видаватися, а бідна, мала й недосконала кармелітка, яка, незважаючи на свою вбогість, прагне, як і Ви, працювати для слави Доброго Бога. 

Зʼєднаймося в молитві й стражданні біля ясел Ісуса 

 

Ваша негідна сестричка 

Тереза від Дитяти Ісус і Пресвятого Обличчя 

н. к. п.