167. До Селіни  

 

І. М. Й. Т. 

 

Ісус            18 липня 1894 

 

Дорога Селіно, 

Я не здивована твоїми випробуваннями – пережила подібні минулого року і знаю, що це таке!... Добрий Бог хотів, щоб я принесла жертву (Жертву з прив’язання до родини – з огляду на перспективу виїзду до Кармелю в Сайгоні. Тереза відповідає Селіні, яка, в секреті перед сестрами, планує виїзд до Канади (після смерті батька), де о. Пішон доручив їй фундацію якоїсь нової справи. Селіна болісно переживала думки про розлуку), я її принесла, як і ти, і потім відчула спокій у стражданні. 

Але я відчула ще щось: Добрий Бог часто прагне тільки нашої волі. Просить віддати все. І якщо Йому відмовляємо навіть найдрібнішу річ, то занадто нас любить, щоби відступити. Але якщо наша воля підпорядкується Його волі й Він переконається, що шукаємо лише Його самого, то поводиться з нами так, як колись із Авраамом… Це те, що Ісус дав мені внутрішньо відчути, і я думаю, що ти зараз перебуваєш на етапі випробовування, і зараз у тебе відбирають те, у чому відчуваєш потребу… (Зараз Ісус ламає твою природу, дає тобі хрест і скорботу). З плином часу міцнішає моя внутрішня упевненість, що одного дня ти прийдеш сюди. Мати М. Гонзага порадила мені сказати це тобі, вона виглядала дуже задоволеною, коли читала твій лист, якби ти це бачила, то би розчулилась!... 

Нічого не бійся, тут знайдеш більше, ніж у будь-якому іншому місці, страждань і мучеництва!... Страждатимемо разом, як у давні часи християни, які єдналися, аби додавати відваги одне одному в годину випробувань… 

А потім прийде Ісус, візьме одну з нас, а інші ще залишаться на деякий час на вигнанні й у сльозах… Селіно, скажи мені, чи страждання було би великим, якщо би одна з нас була в Лізьє, а друга – в Єрусалимі?... Чи Свята Діва так би страждала, якщо би не стояла під Хрестом свого Ісуса?... 

Може ти думаєш, що я тебе не розумію? Можу тебе запевнити, що читаю в твоїй душі… читаю, що ти вірна Ісусові, прагнеш тільки Його волі, шукаєш тільки Його любові, нічого не боїшся; у цьому випробуванні добрий Бог очищає те, що може бути дуже болючим у нашій прив’язаності, але основа цього прив’язання дуже чиста, щоб Бог його знищив… Слухай уважно те, що тобі скажу. Ніколи, ніколи Ісус нас не розлучить… якщо я вмру перша, то не думай, що віддалюся від твоєї душі – ми будемо з’єднані міцніше, ніж будь-коли!... Може Ісус хоче, щоб ти відчула саме це, коли говорить тобі про розлуку? Але, передовсім, не турбуйся, я не хвора, навпаки, маю залізне здоров’я, тільки добрий Бог може залізо зламати як глину… Це все дитинність, не думаймо про майбутнє (говорю про себе, бо не вважаю дитинністю випробування, яке переживає моя дорога Селіна). 

Яке значення мають зовнішні хрести?... Ми могли би віддалитися одна від одної без страждання, якщо би Ісус потішав наші душі… Єдиний справжній хрест – мучеництво серця, внутрішнє страждання душі; а те, що ніхто не бачить, ми можемо нести, не розлучаючись. 

Я добре розумію, що говорити тобі це все чи не говорити нічого – однаково, твоє внутрішнє випробування припиниться у дні, визначеному Ісусом; але оскільки Він часом хоче користуватися мною для добра твоєї душі, то може мої слова виражають Його волю… Неймовірно, але ми завжди маємо однакові випробування! Рано чи пізно, але питимемо з одного келиха. 

Якщо на суші шаліє велика буря, то всі говорять: «Не треба боятися за долю кораблів, бо на морі вже немає шторму». І тому я говорю Селіні: Буря пройшла через мою душу, тепер проходить через твою, але не боюся, бо скоро настане спокій (після бурі приходить велика тиша). 

Чи хочеш знати новини про мою донечку (Сестра Марія від Пресвятої Трійці, вступила до Кармелю в Лізьє 16 червня 1894 р. Сестра Тереза від Дитяти Ісус формувала і вчила її дороги духовного дитинства від самого початку. Була найвизначнішим свідком на канонізаційному процесі. Померла 16 січня 1944 р.)? Отож, думаю, що вона залишиться; не була вихована так, як ми, і це її біда, її виховання – причина її непривабливих манер, але насправді вона добра. Тепер дуже любить мене, але я стараюся доторкатися до неї тільки через білі шовкові рукавички… Наданий мені титул, між іншим, створює мені багато проблем (Офіційна магістра новіціяту – мати Марія від св. Гонзаги. Завдання Терези невиразно окреслене і дуже делікатне. Їй довірили двох новичок: сестру Марту від Ісуса, яка вступила до Кармелю 23 грудня 1887 р., і сестру Марію Магадлину від Пресвятого Таїнства, яка вступила 22 липня 1892р. Сестра Марія від Пресвятої Трійці, Селіна і Марія Герен вступили пізніше. Отож Тереза мала п’ять новичок), я – «мисливський песик», який цілий день бігає за дичиною. Знаєш, що мисливці (магістри новіціяту і Преориси) занадто великі, щоб влазити в кущі, але песик… має досконалий нюх і всюди залізе!... Отож я зблизька слідкую за своєю донечкою, а мисливці незадоволені своїм песиком… Я не хочу скривдити мого маленького крілика, вилизую його і співчутливо говорю, що його шерсть ще недостатньо гладка, що його погляд подібний до погляду дикого кріля, і хочу, щоб він виглядав таким, яким його хочуть бачити мисливці – маленьким простим кріликом, який тільки скубе травичку. Жартую, але, по суті, думаю, що крілик кращий від песика… на його місці я би вже давно загубилася у розлогих лісах світу!!!... 

Дякую тобі за дві маленькі світлини, вони чарівні. 

 

Тереза від Дитяти Ісус. 

 

Прошу тебе тисячу разів поздоровити від мене всіх мандрівників (Селіна була з батьком в Мюссе, куди з’їжджалися гості родини Герен. Селіна писала Терезі: Переодягаємося і представляємо подорожі мандрівників), які добре проводять час. Розумію, що відчуваєш до хлопців… Але це тимчасово, одного дня не будеш бачити їх багато, отож радій!... 

Посилаю тобі дві маленькі пісні, які я написала, покажи їх моїй дорогій Марійці, скажи, що люблю її і молюся за неї… Ох! Як страждання розширяє мою душу і наближає її до мети!... 

Мати Марія Гонзага не пише до неї, бо листа адресований до моєї Тітки, зробить це іншим разом!... Попроси в Тітки «Мою пісню сьогодні». Сестра Марія від Пресвятого Серця хотіла її присвятити їй.