1. До Луїзи Магделен  

 

4 квітня 1877 

 

Дорога Луїзо (Луїза Магделен (1860-1939), подружка Поліни з пансіонату сестер візиток в Манс. Поліна писала до Люїзи під час канікул, додаючи «лист» Терези: «Тереза посилає Тобі маленький лист, захоплена, бо гадає, що вміє писати»), не знаю тебе, але, незважаючи на це, дуже тебе люблю. Полінка сказала мені написати до тебе, отож я сиджу на її колінах, а вона водить моєю рукою, бо я ще не вмію тримати перо. Вона хоче, щоб я тобі сказала, що я – маленька ледарка, але це неправда, бо я працюю цілий день, стараючись робити всякі злостиві пакості своїм бідним сестричкам. Я маленький бешкетник, який завжди сміється. До побачення, Луїзко, посилаю тобі великий поцілунок. Обніми від мене Візитки, тобто сестру Марію Алойзу (с. Марія Алойза Холл (1841-1903), одна з улюблених учительок Поліни) і сестру Людвіку від св. Гонзаги (с. Марія Людвіка від св. Гонзаги Ветілярт (1849-1884), директорка пансіонату), бо інших не знаю.

 

Тереза 

 

 

2. До Жанни і Марії Герен 

(Жанна і Марія Герен – кузинки Тереза, які жили в Лізьє)  

 

12-17 квітня 1877 

 

Дорогі кузинки, 

Якщо Селіна пише до вас, то і я хочу до вас написати, щоб сказати, що люблю вас усім серцем. Дуже хотіла би побачити вас і обняти. 

До побачення, мої дорогі кузинки. Марія не хоче вже тримати мою руку, а я не вмію писати сама. 

 

Тереза 

 

 

3. До Марії 

 

10-17 червня 1877 

 

Дорога Марійко (Восьмирічна Селіна веде рукою Терези, пише кілька слів Марії, яка перебуває в Манс на реколекціях, організованих для старших учениць), 

Обнімаю тебе всім серцем, Полінка також. 

 

Тереза 

 

 

4. До Марії Герен 

 

16 вересня 1877 

 

Дорога Марійко (Поліна пише на полях: „Тереза сама укладала слова цього листа, я лише вела її рукою, бо вона ще не вміє писати”). 

Обнімаю тебе всім серцем. Твій лист мене дуже втішив. Дуже радію, що поїду до Лізьє. 

 

Твоя мала кузинка Тереза 

 

 

5. До Поліни 

 

Лізьє, 26 червня 1878 

 

Дорога Поліно! (Поліна з батько і Марією подорожує до Парижу. Марія Герен (кузинка) знаходиться в Saint-Ouen-le-Pin, за 10 км. від Лізьє. Тереза пізніше буде туди їздити на канікули). 

Марія Герен перебуває в селі від понеділка, але я добре бавлюся сама з тіткою (Селіна Єлизавета Форнет – вийшла заміж за Ісидора Герена (брата Зелі Мартен)). Я купувала з тіткою сірі панчохи, а пані подарувала мені перли. Я зробила з них собі перстень. 

До побачення, моя Поліно, обніми від мене тата і Марію. Обнімаю тебе всім серцем. 

 

Твоя сестричка Тереза 

 

 

6. До Поліни  

 

1 грудня 1880 

 

Дорога Поліно, 

Я дуже радію, що можу тобі написати (Поліна подорожує з батьком. Це перший лист Терези (з тих, які збереглися), написаний самостійно, тому орфографія дуже дитяча), я просила про це тітку. Роблю багато помилок, але ти добре знаєш свою малу Терезу і знаєш, що я ще вправляюся. Сердечно обніми за мене тата. Я отримала у перший день чотири добрі оцінки, а наступного – п’ять. 

Обніми від мене пані Поліну (Поліна Ромет (1829-1889), друг сім’ї, хресна мама Поліни). Я добре бавлюся, бо ти знаєш, що ми зараз у моєї тітки. Коли Марія робить рахунки (Марія Мартен допомагає пані Герен обраховувати новорічний баланс. У день перебуває в тітки, а вечором (разом з Терезою) повертається до Бюісонне), я розмальовую гарні образки, подаровані Тіткою. 

До побачення, дорога Поліно, твоя мала любляча тебе. 

 

Тереза 

 

 

7. До Поліни  

 

4 (?) липня 1881 

 

Дорога Поліно, 

Дуже радію, що можу до тебе написати. Бажаю тобі веселих іменин (29 червня, у свято ап. Петра і Павла), бо знаєш, що я не могла тебе поздоровити в середу, в день твого свята. 

Надіюся, що приємно проводиш час у Халгейт (Поліна на канікулах у Халгейт (Кальвадос), у своєї шкільної подруги Марії-Терези Паллю де Беллє (1862-1951). Маргарита – сестра подруги). Я хотіла би знати, чи ти їздиш на ослику? 

Дуже тобі дякую, що дала мені вільний час під час свого перебування в Халгейт. Я була би рада, якщо би ти, коли пишеш до Марії, написала також і до мене кілька слів. 

Як би ти знала! В свято св. Доміції (Молода мучениця, реліквії якої знаходяться в абатстві бенедиктинок у Лізьє) Тітка вбрала мене в рожевий шарф, і я кидала св. Доміції троянди. Нікому не показуй мого листа. 

До побачення, дорога Полінко, обнімаю тебе всім серцем. Обніми від мене Марію-Терезу і Маргариту (Марія-Тереза Паллю де Беллє була її подругою. Марнарита була молодшою. Марія Тереза пізніше стала панею де Фіден де Св. Христофора, а Марнарита – панею де Монреаль). 

 

твоя мала любляча тебе Тереза

 

 

8. До Селіни (фрагменти)  

 

23 квітня 1882, неділя 

 

Дорога Селінко (Лист у форматі поштового конверта; папір складений, підрізаний і зшитий Терезою, виглядає як блокнот. На кожній сторінці дитячим почерком написано тільки одне слово

Дуже тебе люблю, знаєш про це добре (…) 

До побачення, кохана Селіно. 

Твоя Тереня, яка кохає тебе всім серцем. 

 

Тереза Мартен 

 

 

9. До матері Марії від св. Гонзаги 

(Абатиса Кармелю в Лізьє, також під час частини чернечого життя Терези

 

Листопад-грудень 1882 (?) 

 

Дорога Мамо, 

Я дуже давно не бачила маму, тому радію, що можу до неї написати, аби розповісти про свої маленькі справи. Поліна говорила, що мама робить реколекції, я прошу про молитву за мене до маленького Ісусика, бо маю багато вад, яких хочу позбутися. 

Мушу висповідатися перед мамою. Я часом відмовляю Марії, якщо вона просить мене щось зробити. Здається, що коли Поліна була ще малою і виправдовувалась перед тіткою з Манс (с. Марія-Дозитея Герен), то та їй відповідала: Стільки дірок, скільки кілків. Але зі мною ще гірше (З однодушних зізнань свідків на канонізаційному процесі випливає, що Тереза повністю панувала над собою і виконувала кожне розпорядження без найменшого спротиву). Отож я хочу виправитися і в кожну маленьку дірку помістити красиву квіточку, яку подарую маленькому Ісусикові як приготування до мого першого Причастя. Дорога мама помолиться за це, чи не так? О так, ця красива хвилина прийде дуже швидко і я буду дуже щасливою, маючи стільки красивих квіток для маленького Ісусика, коли він зійде до мого серця. 

До побачення, дорога Мамо, обнімаю так сердечно, як люблю. 

 

твоя донечка Терезита 

(здрібніле ім’я Терези, яке їй дали кармелітки на згадку 

про сестру Терезиту від Ісуса, племінницю 

св. Терези від Ісуса, яка вступила в Кармель у 9 років

 

 

10. До Селіни 

 

Дорогій Селіні від сестрички, яка її сердечно любить 

 

Тереза 

Неділя, 29 квітня 1883 

(Написано олівцем на зворотній стороні образка Пресвятого Серця, намальованого Терезою. Попереднього дня Селіні сповнилося чотирнадцять років

 

 

11. До сестри Агнеси від Ісуса 

 

1-6 березня 1884 

 

Дорога Полінко,

Я хотіла відразу відписати тобі, щоб подякувати за твою захоплюючу книжку (Приготування до першого Причастя, яке впорядкувала сестра Агнеса від Ісуса (пор. А 33r)), але гадала, що під час Великого Посту не можна; тепер, коли знаю, що це дозволено, дякую тобі всім серцем. 

Не зрозумієш, як я зраділа, коли Марія (Старша сестра Терези і її хресна мама) показала мені твою гарну книжечку. Вона здалася мені захоплюючою. Я ніколи не бачила щось таке гарне, і постійно її роздивлялася. Які гарні молитви вже на початку! Я відмовляла їх до Ісуса всім своїм серцем. Щоденно стараюся виконати якнайбільше практик (Зречення або акти чеснот (пор. A 8 v, 12r)), скільки можу, і докладаю усіх зусиль, щоби не пропустити жодної нагоди. З глибини серця відмовляю короткі молитви, які мають запах троянд, і так часто, як тільки можу. 

Який гарний образок на початку! Голуб віддає своє серце маленькому Ісусові. Отож! Я також хочу прикрасити його всіма гарними квітами, які тільки знайду, аби подарувати їх маленькому Ісусові в день мого першого св. Причастя; і дійсно хочу, так як сказано в короткій молитві на початку книжки, аби малому Ісусові було добре в моєму серці, щоб уже не думав повернутися до неба… 

Сердечно подякуй від мене сестрі Терезі від св. Августина за гарну маленьку вервицю і за гарну вишиту обкладинку на книжці. Також обніми від мене Мати Марію від св. Гонзаги і скажи їй, що її донечка любить її всім серцем. 

Леоні та Селіна сердечно тебе цілують. 

До побачення, дорога Полінко; обнімаю тебе всім серцем. 

Твоя дуже любляча тебе донечка. 

 

Терезита 

 

 

12. До Марії 

(Присвята на зворотній стороні образка: «Пастерка»)  

 

8 травня 1884 

 

Дорогій Марії на згадку про перше св. Причастя від її донечки Терези

 

 

13. До Селіни 

(Присвята на зворотній стороні образка, намальованого сестрою Агнесою від Ісуса

 

8 травня 1884 

 

Дорогій Селіні пам’ятка І-го св. Причастя від сестрички

 

 

14. До Марії Герен 

(Присвята на зворотній стороні кольорового образка

 

1883-1885 

 

Для малої Марії від сестрички (Слово «сестра» вживалось між дітьми родин Мартен і Герен) Терези 

 

 

15. До Селіни 

(Присвята на зворотній стороні образка Пресвятого Серця

 

1883-1885 

 

Дорогій  Селіні пам’ятка від сестрички, яка любить її всім серцем 

Тереза 

  

 

16. До пані Герен (фрагменти)  

 

10-17 травня 1885 

 

Дорога тітонько, 

Ви мені говорили написати про своє здоров’я. Тепер мені краще, ніж у неділю, але голова ще болить. Надіюся, що тітка, як і Жанна, добре почуває себе, і що Марія вже вилікувалася. 

Часто думаю про тітку і згадую, як тітонька була дуже доброю (під час канікул в Довіль, від 3 по 10 травня) для мене. Не забуваю також моїх дорогих кузинок і прошу сказати Марії, що сьогодні не напишу до неї, але зроблю це наступного разу, коли буду мати про що розповісти. 

У неділю ввечері розпочинаю реколекції (приготування до другого Причастя Терези, разом з подругами з пансіонату), бо перше св. Причастя буде 21; тепер цей термін вже поміняють. 

До побачення, кохана тітонько, прошу сильно обняти від мене Жанну і Марію, а найбільший поцілунок зберегти для себе. 

 

Тереза дитина св. Ангелів 

(Тереза доброю поведінкою заслужила, що її прийняли до цього товариства, і часом додавала цей «титул» до свого імені в шкільних зошитах)  

 

 

17. До Марії 

(Присвята на зворотній стороні образка, намальованого Терезою)  

 

Дорогій Марійці пам’ятка другого Причастя твоєї донечки – 21 травня 1885)

 

Тереза 

 

 

18. До пана Мартена  

 

25 серпня 1885 

 

Дорогий татусю (Тереза прикрасила свій лист квіткою і написала: «Резеда, зірвана в моєму саду»), 

Якби ти був у Лізьє, то сьогодні треба було би тебе вітати; і хоч тебе тут нема, то я хотіла би, як звичайно, а навіть більше, ніж раніше, побажати тобі з нагоди іменин багато щастя, особливо багато радості під час подорожі (Шеститижнева подорож на Балкани). Надіюся, дорогий татусю, що відпочиваєш дуже добре і дуже задоволений з цієї подорожі. Постійно думаю про тебе і прошу Бога, щоб дав тобі багато радості та щоб Ти швидко повернувся до нас з найкращим здоров’ям. Дорогий тату, Полінка написала гарні вірші з нагоди твоїх іменин, щоб я їх прочитала в день твого свята; оскільки не можу цього зробити, то прагну їх написати: 

Побажання малої Царівни 

На іменини її татуся – Царя. 

 

Якщо би я було голубочком, 

Татусю, чи знаєш, куди би пішла? 

Твоє серце було би моїм гніздечком, моєю могилою, 

Там залишилася би назавжди. 

       Якщо би я називалася ластівкою, 

       То дуже часто в найчудовіші дні 

       Прилітала би, щоби крила відпочили 

       Під захистом твоєї, татусю, любові. 

Якщо би я була снігуриком, 

То залишилась би в твоїм саду, 

Найменше зеренце ячменю з твоєї руки 

Було би для мене справжньою учтою. 

       Якщо би я була диким соловейком, 

       То швидко би залишила мій милий ліс, 

       Аби прилетіти до твого гаю 

       Співати тобі найкрасивіші пісні. 

Якщо би я була маленькою зіронькою, 

То хотіла би завжди світити ввечері, 

Коли зникає світло дня, 

Аби принести тобі промінчик надії. 

       Довго навпроти твого вікна 

       Я світилась би тисячами блисків, 

       І не хотіла би зникнути, 

       Допоки не розкажу тобі про Небо. 

Якщо би я була в фаланзі 

Золотокрилих Херувимів, 

Татусю, якщо би була малим Ангелятком, 

До тебе би спрямувала свій літ. 

       Показали би тобі свою Батьківщину 

       У таємничому, сонному маренні, 

       І сказала би: «нагородою твого життя 

       Буде цей блискучий трон». 

Якщо би ти хотів мати білі крила, 

Я би принесла тобі їх з неба, 

До вічних берегів 

Ми би полетіли разом. 

       Але я не маю блискучих крил, 

       І не є Серафимом, 

       Лише маленькою дівчинкою, 

       Яку ведуть за руку. 

Я лише слабка ранішня зіронька, 

Скромною брунькою квіточки. 

Промінням, під яким я виросту, 

Татусю, є твоє серце. 

       В міру мого росту бачу твою душу, 

       Повністю віддану Богові Любові, 

       Цей благословенний приклад розпалює мене, 

       Слідом за тобою і я хочу прямувати. 

Хочу стати на землі 

Твоєю радістю, твоєю втіхою, 

Наслідувати тебе, дорогий татуся, 

Такого милого, лагідного, доброго. 

       Багато ще могла би сказати, 

       Але треба зупинитися. 

       Тату, подаруй мені усмішку, 

       Поцілуй мене в чоло. 

До побачення, коханий татусю. Твоя Царівна, що любить тебе всім своїм серцем. 

 

Тереза 

 

 

19. До Марії Герен 

 

Буїсонне, субота, 26 червня 1886 

 

Дорога Марійко, 

Дуже тобі дякую, що ти така добра і не гніваєшся, що я не написала до тебе; і я дуже поспішаю, щоб відповісти на твій премилий лист. Не уявляєш, яку радість він мені справив. Я дуже рада, що почуваєшся краще і добре відпочиваєш. У Лізьє нічого нового, тому не маю про що написати, знаю лише, що ми всі здорові. 

Питаєш у листі про пані Папіно (Валентина Папіно (1835-1898) від березня 1886 до лютого 1888 приватно навчала Терезу, яка вже не навчалася у бенедиктином); з нею все добре, часто питає про твоє здоров’я. З уроками все добро, їх стає щораз більше, тому я не могла тобі написати в неділю. Я дуже задоволена, бо завтра буду вбрана в усе біле для процесії (Божого Тіла (24 червня), яке урочисто святкували в неділю 27); Марія приміряла до мене вбрання, воно пасувало. 

Дорога Марійко, сильно обніми від мене дорогу тітоньку і дорогу Жанну.

До побачення, дорога кузиночко, вибач, якщо мій лист погано написаний; це тому, що я дуже поспішала і не мала часу написати чернетку. Селіна говорить мені, щоб обняла тебе від неї, а також Жанну і тітоньку; я ще не переказала твоє прохання Поліні, але зроблю це сьогодні після обіду. Твоя любляча тебе всім серцем мала кузинка.

 

Тереза 

 

 

20. До Марії Герен (фрагменти) 

 

Буїсонне, четвер, 15 липня 1886 

 

Дорога Марійко, 

Ти дуже добра, що написала до мене; твій лист дуже втішив мене. Радію, що ходиш на такі гарні прогулянки, про які мені розповіла; мене це дуже зацікавило. 

Я саме гойдалася на гойдалці; Марія непокоїться, що я стаю горбатою, і попросила тата зробити обручі та гойдалку. Обручі подобаються мені менше; від них мої руки червоні. 

Вчора другу половину дня я провела у пані Модельонд (Родичка пані Герен) і разом з Селіною і Геленою (Двоюрідні сестри Марії Герен) добре бавилася. Пані Папіно звільнила мене від завтрашніх уроків – з нагоди свята Пресвятої Діви з Гори Кармель, щоб я могла бути на проповіді (В каплиці Кармелю). 

Бачиш, Марійко, що нічого цікавого не можу тобі розповісти, не ходжу – так як ти – на захоплюючі прогулянки, про які могла би тобі написати; але надіюся, що, незважаючи на це, мій маленький лист хоч трошки тебе втішить. 

До побачення, дорога Марійко, обніми від мене дуже сильно тітоньку і Жанну.

Твоя сестричка, яка дуже тебе любить. 

 

Тереза