A 84-86r

|A 84r| простити всі провини блудному синові, не має бути так само Справедливий стосовно мене, яка "завжди при Ньому"?... Лк 15,21-24.31

Того року, 9 червня, у Свято Пресвятої Трійці, я отримала дар зрозуміти краще, ніж будь-коли, як сильно Ісус прагне, щоб Його любили.

Я думала про душі, які посвячують себе як жертви Божій Справедливості[i], щоб відвернути й звести на себе кари, призначені для винних, ця жертва здавалася мені великою й великодушною, але я зовсім не почувалася схильною до неї. "О, мій Боже! вигукнула я в глибині серця, хіба тільки Твоя Справедливість приймає душі, які посвячуються Тобі в жертву?.... Хіба Твоя Милосердна Любов не потребує їх так само.... З усіх боків її не визнають, відкидають; серця, які Ти прагнув би обдарувати нею, звертаються до створінь з проханням ощасливити їх своїми вбогими почуттями, замість того, щоб кинутися в Твої обійми й прийняти Твою нескінченну Любов.... О, мій Боже! хіба Твоя знехтувана Любов залишиться у Твоєму Серці? Мені здається, що якби Ти знайшов душі, які посвячували б себе як всепальні жертви Твоїй Любові, Мудр 3,4 Ти швидко спалив би їх, мені здається, Ти був би щасливий, Йн 7,38 що взагалі не мусиш стримувати струменів нескінченної ніжності, які є в Тобі.... Якщо Твоя Справедливість любить знаходити вихід, вона, яка поширюється на всю землю, то наскільки ж більше Твоя Милосердна Любов прагне розпалити душі, оскільки Твої Милосердя возноситься аж до Небес….. Пс 35,6-7 О, мій Ісусе! нехай я буду цією щасливою жертвою, спали Свою всепальну жертву вогнем Твоєї Божої Любові!......"

Моя люба Матінко, Ви, яка дозволила мені[ii] присвятити себе Господу в такий спосіб, знаєте[iii] ріки, чи краще сказати океани дарів, які надійшли залити мою душу.... Ах! Мені здається, що від того щасливого дня Любов пронизує й оточує мене, мені здається, що ця Милосердна Любов щомиті мене відновлює, очищує мою душу й не залишає в ній ані сліду гріхів, і тому

|A 84v| я не можу боятися чистилища.... Я знаю, що сама не заслужила б навіть увійти в це місце очищення, адже тільки святі душі можуть мати доступ до нього, але знаю, що Вогонь Любові освячує більше, ніж вогонь чистилища, знаю, що Ісус не може прагнути для нас страждань, які не приносять користі, й не пробуджував би у мені прагнень, якби не хотів їх задовольнити…..

О! Яка прекрасна дорога Любові!... Як сильно я хочу старатися завжди з найбільшою довірою виконувати волю Господа!.... Мф 6,10

Ось, моя люба Матінко, все, що я можу Вам розповісти про життя Вашої Терези, Ви знаєте набагато краще, чим вона є і що зробив для неї Ісус, тому пробачите мені те, що я дуже скоротила історію її життя в ордені……

Як закінчиться ця "історія білої квіточки"[iv]?.... Може, квіточка буде зірвана у своїй юності, або ж перенесена на інші береги[v].... не знаю, але я впевнена в тому, що Милосердя Господа завжди супроводжуватиме її, Пс 22,6 що ніколи воно не припинить благословляти любу Матір, яка віддала її Ісусові; навіки буде тішитися тим, що є однією з квіток Його вінця.... Навіки буде співати з цією любою Матір'ю завжди нову пісню Любові.... Одкр 14,3

|A 85v|

 

Опис Гербів

 

Щит JHS –  це той, який Ісус зволив дати у придане Своїй бідній нареченій. Сирота з-над Березини[vi] стала Терезою від ДИТЯТИ ІСУС і ПРЕСВЯТОГО ОБРАЗУ, –  це два її шляхтянські титули, її багатство та її надія. –  Виноградна гілка, яка ділить щит на дві частини, також представляє Того, хто зволив сказати нам: "Я-виноградний Кущ, а ви гілки, хочу, щоб ви принесли Мені багатий плід". Йн 15,5 Дві гілки, які оточують –  одна Пресвятий Образ, а друга маленького Ісуса, –  це образ Терези, яка має тут на землі тільки одне прагнення: принести себе в жертву як маленьке виноградне гроно, щоб освіжити Ісуса-Дитину, веселити Його, дозволити Йому зім'яти це гроно залежно від Його забаганки, а також могти згасити Його палку спрагу, Йн 19,28 яку Він відчував під час Своїх Страстей. –  Ліра також позначає Терезу, яка хоче невтомно співати Ісусові пісні любові.

Щит FМТ –  це щит Марії Франциски Терези, квіточки Пресвятої Діви Марії, тому зображено, як ця квіточка приймає благодійні промені Солодкої вранішньої Зірки[vii]. –  Одкр 22,16 Зеленіюча земля представляє блаженну родину, в якій квіточка виросла; у далині видно гору, яка означає Кармель. Це благословенне місце Тереза вибрала, щоб представити на своїх гербах полум'яний грот любові, який має заслужити для неї пальму мучеництва, перш ніж вона справді зможе віддати свою кров за Того, кого любить. Йн 15,13 Оскільки, щоб відповісти на всю любов Ісуса, вона хотіла б зробити для Нього все, що Він зробив для неї... але Тереза не забуває, що вона тільки слабка тростина[viii] , тому й внесла її до свого герба. Блискучий трикутник представляє Достославну Тройцю, Яка не припиняє виливати Свої безцінні дари на душу бідної Терезки, тому вона в подяці ніколи не забуде свого гасла: "За любов можна заплатити тільки любов’ю"[ix].

|A 86r|

 

Повік прославлятиму Милосердя Господа!...[x] Пс 88,2

Герби Ісуса й Терези

 

 

Дні, коли Господь наділяв Свою маленьку наречену дарами

 

День народження 2 січня 1873 р. –  Хрещення 4 січня 1873 р. Посмішка Пресвятої Діви Марії, травень 1883 р. –  Перше причастя 8 травня 1884 р. –  Миропомазання 14 червня 1884 р. –  Навернення 25 грудня 1886 р. –  Аудієнція Льва XIII 20 листопада 1887 р. –  Вступ до Кармелю 9 квітня 1888 р. –  Облачення 10 січня 1889 р. –  Наше велике багатство 12 лютого 1889 р. –  Канонічний екзамен, Благословення Льва XIII вересень 1890 р. –  Складання монаших обітниць 8 вересня 1890 р. – Накладання вельону 24 вересня 1890 р. –  Принесення себе в жертву Любові 9 червня 1895 р.


[i] Посвячення себе в жертву Божій Справедливості у ті часи було взагалі широко відоме. Але можливо, що Тереза перебувала під особливим враженням читання в рефекторії некрологу, який надійшов до кармелю в Лізьє саме попереднього дня, 8 червня, про сестру Анну Марію від Ісуса з кармелю в Люсоні. Її некролог описує подробиці – що підтверджують таке припущення, –  як великодушна й покутуюча монахиня "часто посвячувала себе в жертву Божій Справедливості". Вмираючи Великої П'ятниці 1895 р., вона часто повторювала "цей вигук, що переривався у страху: "Несу суворість Божої Справедливості... Божа Справедливість!... Божа Справедливість!..."

[ii] 3 самого ранку (Під час години тихої молитви? Під час Євхаристії? Ми не знаємо точного моменту), коли зрозуміла, "як сильно" Ісус прагне давати Себе милосердно, Тереза "присвятила себе" "вогню Божої Любові", але тільки після меси просить дозволу настоятельки, Матері Агнеси, яка його дає, після чого Тереза остаточно й легально провадить свій акт посвячення разом із сестрою Женев'євою, якій, перетворившись уже з цієї першої години на місіонерку Милосердної Любові, пояснить справу. Без сумніву, вже цієї самої неділі, у вільний час, Тереза укладає свою молитву Акт посвячення самої себе Милосердній любові, яку за два дні виголосить разом із сестрою Женев'євою, стоячи навколішки перед статуєю Божої Матері Посмішки, на тому самому місці, де вона просила Марію про благословення, перш ніж почала записувати Рукопис А, довгі роздуми про Милосердя Бога, які справили, що вона "зрозуміла краще ніж будь-коли, як сильно Ісус прагне, щоб Його любили".

[iii] Вже 1897 р., у зв'язку з першим виданням "Історії однієї душі" (стор. 231-232), Мати Агнеса зрозуміла, що Тереза отримала особливий дар, і розповіла про нього: "За кілька днів після мого посвячення себе Милосердній Любові я почала в хорі молитву Хресної Дороги й раптом відчула поранення вогняною стрілою такою палючою, що думала, ніби помру. Не знаю, як пояснити цей екстаз: немає порівняння, яке могло б передати інтенсивність цього полум'я. Мені здавалося, що невидима сила занурює мене усю в цьому вогні. О! Що за вогонь! Що за насолода! (...) у той день, про який я кажу, протягом хвилини, ще секунди, моя душа відділялася від тіла... На жаль! я опинилася на землі, й сухість одразу повернулася мешкати в моєму серці!"

[iv] Виконавши завдання, на закінчення Тереза повертається до назви, яку дала вже у першому рядку (А 2r) разом з останньою алюзією до своєї похвальної "пісні" Божого "Милосердя", вічної Любові.

[v] Алюзія до її прагнення виїхати до місійного кармелю, про що більше розповість у Г 9r-10v.

[vi] Прізвисько, яке давав Терезі пан Мартен під впливом роману, який читали в Бюісонне: WOILLIEZ, L’Orpheline de Moscou ou la jeune institutrice. Тереза згадує це прізвисько у своїх працях в цілому сім разів.

[vii] Одкр 22,16 стосується Ісуса, але тут застосовується до Марії, Яку в літаніях називають "вранішньою Зіркою". Без сумніву, це алюзія Терези до свого зцілення у віці 10 років.

[viii] У момент облучин Тереза отримала тростину як відзначення свого одягу.

[ix] ЙОАН ВІД ХРЕСТА,  Духовна пісня, строфа 9.

[x] Головна тема Рукопису А.